Фактори впливу Інтернету на якість життя його користувачів.

Публікація присвячена дослідженню факторів впливу інтернету та цифрових технологій на життя людей, які його використовують.

На сучасному етапі розвитку суспільства Інтернет став головним засобом розповсюдження інформації, спілкування людей, роботи, отримання освіти. Інтернет приваблює людство своїми можливостями і більша половина людства вже не уявляє своє життя без персонального комп’ютера, підключеного до Інтернету.

Якось ми звикли сприймати інтернет як щось звичне і корисне, при цьому зовсім не замислюючись про наслідки його неконтрольованого використання.

У більшості користувачів мережі інтернет на сьогоднішній день вже не виникає сумнівів, що сам інтернет має суттєвий вплив на різноманітні сфери життя. Я вже не буду торкатися питання розвитку гіподинамії та інших похідних хвороб. Хочу зосередити увагу на темі, яка потребує термінового глибокого дослідження.  Мова йде про вплив інтернету на психологічний стан його користувача, а значить на якість його життя. Повсякденне інтенсивне спілкування з цифровими джерелами інформації і засобами комунікації безумовно має вплив на наш мозок. Люди, які мають за плечима солідний стаж роботи у сфері інформаційних технологій дуже добре знають як цифрові інформаційні системи можуть виснажувати фізично і духовно. Лікарі психіатричних клінік лікують пацієнтів, які страждають залежністю від комп’ютерних ігор та Інтернету.

Якісною складовою життя людини є процес пізнання нового. З дитинства людина пізнає світ, отримуючи різноманітну інформацію і продовжує отримувати її протягом усього життя. За допомогою різноманітної інформації людина сама формує себе як особистість, а також на формування її особистості за допомогою інформації впливають інші люди, згодом соціум та його інституції. З розвитком різноманітних штучних інструментів та засобів подачі інформації, порушуються природні закони гармонійного розвитку особистості. У підлітковому віці основним інструментом набуття життєвого досвіду являється безпосередній контакт з людьми, з природним середовищем. Реальна міжособистісна взаємодія комплексно формує емоційно-чуттєву сферу для відчуття іншої особи, здатність до розуміння реальних процесів, які відбуваються у соціальному середовищі.

Колись був популярним жарт про телевізор:”Людський мозок – це унікальний механізм, який безперервно функціонує цілодобово з Вашого народження до моменту придбання телевізора.” Спробуйте заперечити, що в цьому жарті не криється істина.

Давайте спробуємо уявити собі два дерева у Вашому саду. Одне дерево  росте у природному середовищі, використовує лише натуральні джерела живлення, необхідні для розвитку. Друге дерево Ви вирішили, звичайно з найкращих намірів, підживлювати різноманітними хімічними добривами, підсвічувати додатковими джерелами випромінювання, поливаючи рясно водою, ще і класичну музику прокручуєте цілодобово. Як не дивно, витративши купу часу на друге дерево, створивши “райські” умови для нього, Ви з подивом виявляєте, що воно не лише гірше розвивається, а ще й до всього почало хворіти і помаленьку чахнути на очах. Приклад може і доволі примітивний, але він приведений виключно для наочності. У нашому випадку мова іде про біологічну інтеграцію штучних стимуляторів, які можуть спричинити незворотні негативні процеси.

Ми вже маємо те, що маємо! Інформаційні технології стали біологічно інтегрованими у людський організм.  Десь інтуїтивно я відчуваю, що тему потрібно озвучувати на широкий загал. Впевненості придає той факт, що авторитетні фахівці і дослідники в даній сфері вже навели чимало аргументів, достойних уваги.

Лікарі Південної Кореї, яка визнана високорозвиненою індустріальною країною, світовим лідером в області інформаційних технологій відзначили, що у молодих та дорослих людей почастішали випадки порушення пам’яті і здатності до концентрації, неуважність, а також явне зниження глибини емоцій і загальне притуплення почуттів. Описані симптоми дозволили лікарям виявити нове захворювання – цифрове слабоумство .

 

Манфред Шпітцер

Манфред Шпитцер

“Цифрова деменція” – це термін, який створив невролог Манфред Шпітцер, щоб описати надмірне використання цифрових технологій, що призвело до розпаду когнітивних здібностей.

Цифрова медіа позбавляє наш розум роботи. Те, що ми робили нашими головами, зараз виконується комп’ютерами, смартфонами, організаторами та навігаторами. Це тягне за собою величезну небезпеку, на думку відомого дослідника мозку Манфреда Шпітцера.

Результати досліджень, які він обговорює, викликають тривогу: цифрові медіа викликають звикання. У довгостроковій перспективі вони
шкодять тілу і, насамперед, розуму. Коли ми передаємо нашу мозкову роботу цифровим пристроям, можливості пам’яті зменшується. Нервові клітини гинуть, і регенеровані клітини не виживають, тому що вони не потрібні. У дітей та підлітків екранізація засобів інформації різко знижує їх здатність до навчання. Наслідками є розлади читання та уваги, побоювання та притуплення, розлади сну та депресія, надмірна вага, насильство та соціальний занепад.

Манфред Шпітцер у 14 розділі своєї книги “Антимозок. Цифрові технології та мозок” пише:

Манфред Шпітцер “Антимозок. Цифрові технології та мозок”

Манфред Шпітцер “Антимозок. Цифрові технології та мозок”

Що робити?

 

Цифрові засоби масової інформації і комунікації – частина нашої культури. Вони підвищують нашу продуктивність, полегшують нам життя і розважають. Наш сучасний світ – від постачання продуктами харчування до медицини – звалився б без цифрової обробки інформації. Отже, мова не йде про те, щоб боротися з ними або зовсім їх скасувати. Але ми знаємо й інше: цифрові СМІіК володіють високим потенціалом викликати хворобливу пристрасть і в перспективі шкодять організму (стрес, безсоння, зайва вага з усіма їхніми наслідками) і, в першу чергу, духу і розуму. Головний мозок зменшується в об’ємі, тому що його недостатньо напружують, стрес руйнує нервові клітини, а знову народжені клітини не виживають, тому що виявляються незатребуваними.

Цифрове слабоумство виражається головним чином у відсутності необхідності використовувати розумові здібності в повному обсязі, тобто думати, бажати, діяти, усвідомлюючи при цьому, що саме відбувається, де ми знаходимося і, врешті-решт, хто ми. Виникає порочне коло з втрати контролю, прогресуючого духовного і тілесного розпаду, зниження соціального статусу, комунікативного відчуження, стресу і депресії; все це знижує якість життя і веде до її скорочення.

Взагалі я рекомендую прочитати книгу повністю.

 

Сьюзен Грінфілд

Сьюзен Адель Грінфілд

Старший науковий співробітник Оксфордського університету та колишній директор Королівського інституту Великої Британії Сьюзен Грінфілд досліджує вплив сучасних екранних технологій на людський мозок. Вона стверджує, що  екранні технології, такі як комп’ютерні ігри, Інтернет та соціальні медіа, можуть змінити людський мозок як на користь, так і на погане. 21-ше століття надає широкий спектр нових технологій, які трансформують наше довкілля безпрецедентним чином, звідси випливає, що людський мозок, і, таким чином, наш розум, може також зазнати безпрецедентних змін.

Сьюзен Грінфілд стурбована, що діти втрачають здатність думати за себе, співпереживати і спілкуватися один з одним. Натомість отримують погані соціальні навички, слабку самосвідомість та уважність. Вона стверджує, що Соціальні засоби масової інформації викликають регрес дітей до ментальності 3-річних.

Леді Грінфілд заявляла також, що постійне використання комп’ютера може “інфантилізувати” мозок.

Хоча дитина, яка випадає з дерева, швидко навчиться не повторювати помилку, той, хто помиляється в комп’ютерній грі, просто буде продовжувати грати.
Це, у свою чергу, означає, що частини мозку, які пропагують ці атрибути, не будуть розвиватися належним чином.
Вона додала, що незважаючи на небезпеку, вона вважає, що відповідь не полягає в обмеженні використання комп’ютера, оскільки це може зробити його ще більш привабливим.

Не обійшла своєю увагою науковець також і соціальні мережі.

Леді Грінфілд відмічала, що до негативних впливів соціальних мереж можна додати також тенденцію до більш “нестабільної” ідентичності, збільшеного нарцисизму, низької самооцінки та приховування “реального” я.

 

Nicholas Carr

Ніколас Карр у своїй книзі “Пустушки. Що Інтернет робить з нашими мізками” пише:

“Одна з головних проблем, з якими ми стикаємося в процесі автоматизації роботи нашого мозку і передачі контролю над нашими думками і спогадами потужній електронній системі, полягає в тому, що у нас (на думку вченого Джозефа Вейценбаум і художника Річарда Формана) відбувається повільна ерозія людяності.

Історія показала, наскільки пророчими виявилися слова Вейценбаум, сказані ще кілька десятиліть тому. Він попереджав, що в міру того, як ми почнемо все сильніше звикати до комп’ютерів і залежати від них, у нас виникне спокуса довірити їм «рішення задач, що вимагають мудрості». І як тільки ми це зробимо, шляху назад не буде. Програми стануть незамінним елементом при виконанні цих завдань.”

 

Від автора:

Тема викликала і викликає дискусії у різних “експертних” колах. І викликатиме надалі! Хіба ніхто не знає про шкідливість спалювання вуглеводнів для екології, шкідливість радіоактивного, електромагнітного та радіохвильового випромінювання, шумового забруднення. Кліматичні зміни теж викликають дискусію, хоча навкруги відбуваються шалені руйнівні торнадо, підтоплені цілі регіони, тануть льодовики, але верх бере і буде брати так звана економічна доцільність, а насправді скоріш за все елементарна людська жадібність. Гроші беруть верх над здоровим глуздом.

Спрацьовує принцип:”А після мене нехай хоч потоп!” Чимало ділків заробляють і на потопах, і на хворобах і на війнах.
Якось нікого не хвилює навіть думка, наприклад про електрозалежність?

Люди стають дедалі повністю залежні від електроенергії. Усі основні засоби життєзабезпечення працюють з електроприводами, контролюються цифровими електронними системами. Подача води, передача інформації, збереження харчових запасів, промислове виробництво, фінансова система, очисні системи і т.д.  Хтось намагався уявити, що буде коли станеться енергетичний колапс? Десь у джунглях, якщо вони залишаться ще виживуть люди, які займалися натуральним господарством.

Бережіть себе! Регламентуйте свій час перебування за комп’ютером та іншими цифровими пристроями. Побільше спілкуйтеся з природою та безпосередньо з людьми.

Література:

Manfred Spitzer  Digitale Demenz: Wie wir uns und unsere Kinder um den Verstand bringen Droemersche Verlagsanstalt Th. Knaur Nachf. GmbH & Со. KG

Susan Greenfield  Mind Change: How Digital Technologies Are Leaving Their Mark on Our Brains New York: Random House, 2015. xvii + 348 pp. ISBN 9780812993820

Nicholas G. Carr What the Internet Is Doing to Our Brains (2010, W. W. Norton) ISBN 978-0-393-07222-8

Посилання на цю публікацію

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1

(34 голоси, в середньому: 5 з 5)

Один коментар

  • Gullara

    Стаття для мислячих людей! Подивіться на наших дітей – ще розмовляти толком не вміють, а вже тягнуться за гаджетом рідних. Та й батьки в більшості випадків використовують їх замість няньки, займаючись своїми справами. Не краще вивести на прогулянку своє чадо, а заодно і самому подивитися навколо, поспілкуватися з дитиною, дати йому можливість доторкнутися, понюхати, відчути на смак навколишній РЕАЛЬНИЙ світ. Та й поколінню 20-річних варто задуматися, до чого призведе прихильність до віртуального світу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *